Важко уявити наше життя без сучасної медицини. Але сучасним благам медицини ми маємо завдячувати багатьом медикам та науковцям, які жили у ХІХ-XX столітті. Адже завдяки своїй наполегливій праці, їхнім розробкам ми маємо можливість лікуватися в сучасних установах з відповідним обладнанням. Сьогодні ми поговоримо про Роберта Джонса. Це хірург-ортопед, який допоміг створити сучасну спеціальність ортопедичної хірургії в Британії. Він є послідовником свого дядька Г’ю Оуена Томаса та свою діяльність розпочав у Ліверпулі. Докладніше про це читайте на сторінках сайту iliverpool.info.
Юність Роберта
Майбутній медик народився в Лландідно, Північний Уельс. Згодом поїхав жити з сім’єю до Лондона, проте коли Роберту виповнилося 16 років переїхав до Ліверпуля. Роберт змінив місце проживання, аби жити зі своїм дядьком, хірургом-ортопедом Г’ю Томасом. Саме від свого дядька Джонс дізнався про лікування переломів і виготовлення брекетів.
З 1873 по 1878 роки юнак почав здобувати освіту в Ліверпульській школі медицини. Згодом він розпочав працювати з Томасом. У 1887 році його призначили почесним помічником хірурга лікарні Стенлі в Ліверпулі.
Потрібно відзначити, що Джонс і Томас у той період своєї медичної практики велику увагу звертали на лікування переломів. А ось їхні колеги направляли свої зусилля на виправлення деформації у дітей.
Перша у світі комплексна служба нещасних випадків
У 1888 році Джонса призначають хірургом-суперинтендантом будівництва Манчестерського каналу суден. Він відповідав за постраждалих серед 20 тисяч робітників під час семирічного проєкту. Саме Роберт Джонс організував першу у світі комплексну службу нещасних випадків. Він розділив земельну ділянку на три секції: встановив лікарню, ряд пунктів першої допомоги в кожній секції. Також медик укомплектував медичну установу лікарями, які були обізнані в лікуванні переломів. Джонс особисто вів прийом та здійснив 300 операцій у власній клініці.
У 1894 році медик був одним з ініціаторів створення Британського ортопедичного товариства, яке налічувало 31 члена. Більшість учасників були хірургами загальної практики, проте їх цікавила ортопедія. На жаль, через чотири роки це товариство припинило свою діяльність.
У 1913 році Джонс був президентом ортопедичної секції Міжнародного медичного конгресу.
Подальший розвиток ортопедії
У грудні 1895 року було оголошено про відкриття рентгенівського випромінювання. А вже за кілька місяців Джонс і Олівер Лодж (винахідник рентгенівського випромінювання) зробили рентгенограму зап’ястя хлопчику. Сама процедура займала близько двох годин, проте дала позитивний результат. Після цього випадку, Джонс використовував у своїй практиці рентгенівське випромінювання.
Також Джонс описав перелом п’ятої плеснової кістки і у 1902 році її стали називати його ім’ям.
Під час Першої світової війни Роберта Джонса було мобілізовано, як військового хірурга. Він ініціював створення військових ортопедичних госпіталів. А самого Джонса призначили інспектором військової ортопедії, який відповідав за тридцять тисяч ліжок. Також медик активно пропагував використання шин Томаса, які розробив його дядько. Завдяки шинам Томаса знизилась кількість смертності від цієї травми.
Що стосується особистого життя, то лікар був одружений і мав одного сина та одну дочку.
Видатний хірург-ортопед помер у віці 75 років.
Ось така історія життя Роберта Джонса, який побудував свою кар’єру в Ліверпулі. Сподіваємося, наш матеріал був для вас пізнавальним і ви зробили відповідні висновки.