Джордж Гаррісон – один із тих музикантів, які представлення не потребують. Найбільш мовчазний і замкнутий з усіх учасників чудової четвірки з Ліверпуля, що підкорила своєю творчістю всю планету, зумів побудувати й сольну кар’єру. Вокальний виконавець, гітарист, артист – ця талановита людина викликала своєю музикою найсильніші емоційні реакції і вміла торкнутися найпотаємніших струн душі. Про те, як склалося життя найскромнішого з учасників популярних “Бітлів”, читайте на сайті iliverpool.info.
Початок
Гаррісон народився 25 лютого 1943 року, місце народження – місто Ліверпуль, Англія. Його батьки були простими людьми – батько водив автобус, а мати займалася домашнім господарством, зрідка викладаючи охочим уроки танців.
З раннього дитинства Джордж захоплювався музикою, а у підлітковому віці його зачарував Елвіс Преслі та його рок-н-рол. Пізніше він долучився до творчості інших видатних музикантів, які грають у подібному стилі.
У 14 років Джордж почав захоплено вивчати акорди, зумівши самостійно заробити на свою першу гітару. У цей час з’явилася мрія – створити власну групу й виступати у відомих клубах.
Як народжувалася легенда
Шкільний товариш Гаррісона, Пол Маккартні, який також захоплювався музикою, уже грав на той час із другом Джоном Ленноном у своїй скіфл-групі. Джордж висловив бажання грати з ними, але спочатку отримав відмову. Полу й Джону було вже понад 16 років, вони вважали себе дорослими, а Джордж здавався їм дитиною.
Насилу Гаррісону вдалося вмовити їх послухати його гру. І вона справила на друзів величезне враження – такого грамотного та технічного виконання вони ще не чули! Без довгих розмов гітариста взяли до колективу, який згодом отримав назву The Beatles.
У 1962 році до команди приєднався барабанщик Рінго Старр, а розкруткою перспективної групи зайнявся британський музичний підприємець Браян Епштейн.
Уже цього року був записаний сингл Love Me Do, який практично відразу посів місце у двадцятці найпопулярніших хітів Англії. На початку 1963 року була випущена наступна пісня – Please Please Me, за якою пішов альбом з аналогічною назвою. І це був справжній тріумф – Великобританію охопила бітломанія, а за кілька місяців група стала відомою усьому світу.
Особисті якості
Гаррісона нерідко називали “тихим бітлом”, адже він завжди був ніби на других ролях, оскільки всі організаційні та інші важливі питання, що стосуються групи, вирішували тільки Маккартні та Леннон, а скромний Джордж завжди погоджувався з ними. Хоча іноді шанувальники могли спостерігати і його крутий характер – так, одного разу на некоректне питання репортера про довге волосся гітариста, Гаррісон розлютився та вдав, що стріляє в журналіста.
Практично всі пісні писали Пол і Джон, Джорджу ж нечасто давали слово в колективі. При цьому рідкісні хіти Гаррісона, які записував гурт, виявлялися справжніми музичними перлинами, які із захопленням приймалися слухачами. Серед них легендарні Something та While My Guitar Gally Weeps, причому Something була перезаписана більш ніж сотнею інших співаків, серед яких і Френк Сінатра.
До кінця 1960-х років Гаррісон серйозно захопився Сходом, переважно індійською музикою і навіть навчився грати на ситарі. Його вчителем був сам Раві Шанкар – широко відомий ситарист, і дружбу з ним Джордж зберіг на десятиліття. Крім того, Гаррісону подобалися духовні східні практики, їх вивченню він присвячував увесь свій вільний час.
Кінець The Beatles
Минали роки, Джордж Гаррісон дорослішав у духовному й музичному плані, тому з надією чекав, що його матеріал активніше включатиметься в альбоми “Бітлз”, виявляв невдоволення домінуванням Маккартні та Леннона, виставляв ультиматуми. Так, під час запису релізу Let It Be Джордж взагалі залишив колектив, повернувшись до нього лише після довгих умовлянь.
Обстановка в гурті продовжувала розпалюватися, Маккартні та Леннон постійно сварилися, у результаті взагалі припинили спільну роботу. Дивно, але останнім спільно записаним треком великих “Бітлів” стала пісня Джорджа Гаррісона I Me Mine. Через кілька місяців по цьому Пол Маккартні пішов із команди, після чого The Beatles офіційно припинила існувати.
Сольна кар’єра
Здавалося б, розпад групи мав ударити по Гаррісону, але ця подія пішла йому на користь. Музикант зумів зібрати новий колектив, куди увійшли гітарист Ерік Клептон, клавішник Біллі Престон, барабанник Рінго Старр, колега The Beatles та інші “студійники”. Гаррісон вирішив здійснити свою мрію – випустити всі свої пісні, відкинуті свого часу Ленноном та Маккартні. У результаті наполегливої праці музиканта вийшов альбом у трьох частинах, відомий під назвою All Things Must Pass, який і в наші дні є найзнаменитішим релізом Джорджа Гаррісона.
Пізніше Гаррісон розробив оригінальний проєкт, у якому зміг об’єднати любов до Сходу та благодійність. Джордж організував і провів серію благодійних концертів у Сполучених Штатах, записи яких вийшли окремим альбомом. Гроші, отримані за проєкт (а це величезна сума 15 млн доларів), Гаррісон перерахував на користь біженців із Бангладешу. Своїми виступами він показав приклад та заклав фундамент майбутніх благодійних концертів.
Особисте життя
Першим справжнім коханням Гаррісона стала модель Патті Бойд. Почуття були взаємними, молоді люди одружилися. Це була надзвичайно красива й щаслива пара.
Все змінилося з того моменту, як музикант розпочав спільну роботу з Еріком Клептоном, який із першого погляду закохався у Патті, і це не могло залишитись непоміченим. Стосунки Джорджа та Патті поступово псувалися, напруга між подружжям наростала, і в результаті все це призвело до скандального розлучення. Відразу після нього Патті Бойд вийшла заміж за Клептона.
Джордж Гаррісон стверджував, що не переживає через ці події та не тримає зла на Еріка, але його музика цього періоду говорить про протилежне. Два його альбоми, що вийшли один за одним, очікувань глядачів не виправдали, а хтось назвав їх провальними. Розчарований Джордж на кілька років узагалі відмовився від музичної діяльності. У 1978 році він узяв за дружину Олівію Аріс, і вона стала його музою – він знову зайнявся музикою та випустив кілька релізів.
Останні роки
Музикант був затятим курцем, можливо, саме ця звичка призвела 1998 року до страшного діагнозу – раку горла. Гаррісон зумів перемогти хворобу, але його чекала нова біда. Якийсь божевільний фанат проник у будинок Гаррісонів і напав на подружжя з ножем. Олівія отримала лише легкі порізи, а гітарист – серйозні поранення в груди. На щастя, йому вдалося вижити.
У 2001 році онкологія повернулася, музикантові зробили операцію на легенях, проте позитивного результату досягти не вдалося, і Джордж разом із сім’єю вирушив на лікування до Сполучених Штатів. На жаль, цього разу хвороба перемогла. 29 листопада 2001 Джордж Гаррісон помер.
Пройшли десятиліття, але спадщина легендарного музиканта продовжує жити – його твори досі хвилюють серця мільйонів шанувальників. Що ж до історії – свого часу Гаррісон зіграв у долі неперевершеної четвірки Ліверпуля унікальну роль, надавши рок-н-ролу характер, індивідуальність і особливий зміст.
Джерела: