Мало хто сьогодні, минаючи затишне селище Спітал на півострові Віррал, замислюється над тим, що саме тут багато століть тому діяла одна з найперших форм медичного догляду в регіоні. Лікарня для прокажених, що функціонувала ще в 13 столітті, стала, по суті, попередницею сучасного госпісного й спеціалізованого лікування на території Мерсісайду. Сліди цієї історії досі є відлунням, закарбованим у назві місцевості, яка походить від «spital house». Подробиці – далі на iliverpool.info.
Про шпиталь, госпіс і старовинне село на Мерсісайді
Цікаво, що назва поселення Spital на півострові Віррал звучить майже як українське «шпиталь». І недаремно. Це слово – не вигадка поетів чи чиновників, а дуже конкретний слід минулого, який досі живе в географії.
У середньовічній Англії (ідеться про 13 століття, хоча коріння сягає ще глибше) термін spital house позначав місце, де доглядали за тими, хто не мав куди подітись: прокажені, хронічно хворі, старі або просто занедбані. Це не була лікарня в сучасному розумінні. Там не проводили операцій чи складних процедур. Але там давали головне – прихисток, трохи їжі, можливість дожити в людських умовах. І головне – опіку, яка часом важливіша за ліки.
Саме тому поселення, яке виросло довкола такого притулку, зберегло в назві цю функцію. Спочатку воно мало довшу назву, щось на кшталт Poulton cum Spital, але зрештою залишилось просто Spital. І в цьому теж щось символічне: ніби місце не загубило свою історичну місію – піклуватися.
Якщо подумати, ці давні шпиталі – це щось дуже близьке до сучасного поняття госпісу, яке вже є новітньою історією медицини, яка веде відлік десь із 20 століття, з чіткими етичними засадами. Місія таких закладів – полегшити біль, допомогти гідно прожити останній відрізок шляху, а лікування відходить на другий план. Але в основі – та ж турбота. Та ж ідея, що людина заслуговує на тепло й опіку, навіть коли вже нічого не вдієш з її тілом.
Виходить, що між Spital 13 століття та госпісом 21-го – ціле море часу, але суть схожа. Іноді історія закарбовується саме в назвах сіл ще краще, ніж у звичайних словах.
Як шпиталь став селищем, а госпіс – спадкоємцем: історичний шлях Спітала
Отже, історія Спітала як поселення нерозривно пов’язана з ідеєю турботи – спершу тілесної, а подекуди й духовної. Ще в 1183 році тут уже стояла каплиця Святого Томаса Мученика. Вона, швидше за все, слугувала для людей, пов’язаних із маєтком у сусідньому Полтон-Ланселіні, що існував із 1133 року.
Саме поряд із цією каплицею в 1283 році монахи з Бебінгтона отримали дозвіл розгорнути лікарню для прокажених – так званий «шпиталь», як би ми сказали сьогодні. Але тодішній шпиталь – це не те саме, що сучасна лікарня. Це був притулок, місце відлюднення, де поєднували догляд, ізоляцію і релігійний супровід. Чимось це нагадує сучасні госпіси – місця, де підтримка людини в найскладніші моменти життя важливіша за лікування.
Етимологічні нетрі в назві
Сама назва Spital, за однією з версій, походить від середньоанглійського «spitel», що означає лікарню для прокажених. Але є й інші гіпотези. Подейкують, що назва виникла від слова «hospitality», бо в маєтку Полтон-Ланселін працювало багато людей, і, можливо, тут традиційно їх приймали, годували, допомагали.
А ще одне цікаве припущення веде аж до валлійського слова ysbyty, що також означає «госпіталь» і зустрічається в назвах на зразок Спіттал у Пембрукширі. З часом село мало назви Poulton cum Spital та Spital Old Hall, аж поки наприкінці 19 століття офіційно не закріпилася за ним звична нині скорочена – Спітал.
Повертаємось до історії: розвиток медицини в мерсісайдському Спіталі
Переломною в історії стала поява залізничної станції – з 1891 року Спітал увійшов до лінії Merseyrail, що з’єднала Біркенгед із Честером. Тепер звідси легко було дістатися до Ліверпуля, тож селище стало привабливим для мореплавців, капітанів суден і тих, хто хотів жити ближче до Ірландського моря.
Але цікаво, що медична роль місцевості не згасла. Навіть коли в 1930-х роках припинили існування робітничі будинки, стара система звільнила приміщення для лікарні. Так, на місці Вірралського робітничого дому виник Clatterbridge General Hospital, який із часом перетворився на один із найважливіших онкоцентрів у всій північно-західній Англії. У 1958 році там почали надавати спеціалізовану допомогу хворим на рак, полегшуючи тиск на переповнену клініку в Ліверпулі на Myrtle Street.
От і виходить: від середньовічного шпиталю до сучасного онкоцентру – історія Спітала постійно обертається довкола людської турботи. І хоча селище давно втратило свій суто медичний статус, його коріння досі дається в знаки.
Спітал і здоров’я в наш час
Навіть після втрати середньовічного шпиталю ідея турботи про здоров’я не зникла зі Спітала. З темою здоров’я пов’язана також тема природи. Зелений масив Wirral Country Park біля Спітала став улюбленим місцем для піших прогулянок, велозаїздів і відпочинку на природі. У поєднанні з тишею, характерною для передмістя, це створює умови для життя, де турбота про фізичне й емоційне здоров’я – частина щоденного побуту.
Подібні місця, міські парки, є і в Ліверпулі. Вони теж дуже гарні та сприяють здоров’ю людей.