У 1849 році, коли промисловість у Ліверпулі набирала обертів, група місцевих аптекарів і хіміків об’єдналася для створення структури, яка мала б заповнити прогалину у фаховій освіті. Так постала Ліверпульська асоціація хіміків – і з неї виросла школа, що згодом виявилась одним із найстаріших європейських освітніх осередків у цій галузі. Сайт iliverpool.info розповість про її історію докладніше.
Перші кроки ліверпульської фармацевтики: латина, рослини та практична хімія
На зорі свого існування фармацевтична школа Ліверпуля пропонувала лекції з ботанічної класифікації та курси з латинської мови – знання, без яких фармацевт 19 століття не міг почуватися впевнено. До програми швидко додали практичну фармацевтичну хімію, а з часом з’явилися лабораторії, кімната для роботи з мікроскопами, музей і нові лекційні зали.
Цей поступ не зупинився навіть у складні часи. Під час Першої та Другої світових воєн школа продовжувала роботу, хоч можливості були дуже обмежені.
Остання приватна школа британської фармації та подальші зміни
До 1953 року Ліверпульська фармацевтична школа залишалась останнім незалежним закладом такого типу в Британії. Того ж року її приєднали до Регіонального технологічного коледжу. А в 1970-му школа стала частиною Ліверпульського політехнічного інституту.
Перший набір студентів-відмінників був зафіксований у 1971 році. Але ще до цього сталася одна важлива подія – переїзд на Байром-стріт у 1959 році, що ознаменував нову еру технічної модернізації.
Людина епохи: Генрі Гамфріс Джонс
Особливе місце в історії школи посідає Генрі Гамфріс Джонс (1878–1971), відомий серед студентів як Гамф – вічно ці студенти скорочують імена та прізвища! Сам він був народжений у сільській частині Північного Уельсу, пройшовши шлях «від ферми до аптеки» – саме таку назву мала автобіографія Джонса, написана у віці 90 років.
Джонс очолював школу з 1908 до 1950 року – і в цей період вона не просто збереглася, а стрімко розвивалася. Він також кілька разів обіймав посаду президента Ліверпульської асоціації хіміків, зокрема під час її сторічного ювілею в 1948 році.
Сучасна історія школи
У нашу епоху, у складі Liverpool John Moores University (LJMU), школа діє під назвою Школа фармації та біомолекулярних наук. Її програми зберігають прикладний характер, зосереджений на професіях, що пов’язані з охороною здоров’я, – фармація, біомедичні науки, хімія.
І хоча змінилися назви та формати, основна ідея, закладена в 1849 році, зберігається: забезпечити студентів не лише знаннями, а й практичними навичками для служіння суспільству. У цьому контексті статус базової навчальної школи Королівського фармацевтичного товариства є прямим продовженням першочергової місії.
Фармація з корінням: як студентів з Ліверпуля залучають до вивчення історії професії
Навіщо сучасним фармацевтам озиратися в минуле? Відповідь на це запитання шукали й на конференції Британського товариства з історії фармації (BSHP), яка відбулася 1–2 квітня 2017 року. Подія стала знаковою не лише через 50-річний ювілей самого товариства, а й завдяки активній участі студентів із різних куточків Британії, зокрема з Ліверпульського університету імені Джона Мурса (LJMU).
Студенти четвертого курсу LJMU презентували постери зі своїх випускних проєктів, присвячених історичним темам у фармації. Це стало прикладом того, як освітні заклади заохочують молодь досліджувати джерела своєї професії. Така ініціатива формує глибше відчуття ідентичності – як особистої, так і професійної.
Конференція засвідчила, що зацікавлення історією фармації виходить далеко за межі ностальгії. Це інструмент, який допомагає зрозуміти контекст сучасних дебатів у галузі охорони здоров’я, розвиває аналітичне мислення й навички комунікації. За словами Бріоні Гадсон, колишньої президентки BSHP та кураторки музею Королівського фармацевтичного товариства, важливо, щоб до цієї розмови долучалися не лише пенсіонери, а й молодь.
У наш час BSHP прагне розширити свою аудиторію, зокрема й за допомогою нових цифрових платформ. Водночас тривають зусилля щодо включення історії фармації до освітніх програм, у чому може відіграти роль і Рада фармацевтичних шкіл.
Ліверпуль, фармація, медицина і здоров’я: який зв’язок
Ліверпуль зробив внесок не лише в історію фармації, а й у медицину загалом. Саме тут у 1898 році відкрилася перша у світі Школа тропічної медицини. Це стало відповіддю на нагальну потребу в спеціалістах для роботи в умовах, далеких від британського клімату, але водночас і поштовхом до академічного осмислення глобальної проблеми збереження здоров’я.
Також цікаво, що Ліверпуль зробив величезний поступ у тому, що ми називаємо особистою гігієною. Ще в середині 19 століття ситуація була просто жахливою – суцільна антисанітарія. Але завдяки зусиллям деяких активістів головне місто Мерсісайду стало чудовим прикладом для всієї Великобританії. Та й сама сучасна історія Ліверпуля – зразок того, як зусилля медиків і фармацевтів здатні змінити обличчя цілого міста.