При Ліверпульському університеті діє центр розробки вірусних векторів, пише сайт iliverpool.info. Він зробив цікаві відкриття у вивченні генетичних матеріалів і вірусів для медичних цілей і є своєрідним інкубатором новаторських рішень у галузі медицини.
Найважливіша інформація
Дослідники з Ліверпульського університету відчули нагальну потребу у вивченні генетичних матеріалів і вірусів. І вирішили приділити увагу розробці вірусних векторів, які використовуються в генній терапії та вакцинології.
Вірусні вектори – це модифіковані віруси, які використовуються для доставлення генетичного матеріалу в клітини людини. Вони мають великий потенціал у лікуванні генетичних захворювань і розробці нових вакцин. У Ліверпулі науковці розробляють нові методи створення й модифікації цих векторів. Звісно, вони також піклуються про їхню безпеку й ефективність.
Дослідження, проведені в цьому центрі, дозволили значно просунутися в розумінні генетичних захворювань і розробці нових методів лікування. Наприклад, вірусні вектори використовували для розробки вакцин проти COVID-19, а також у лікуванні рідкісних генетичних розладів, що раніше вважалися невиліковними.
Розкриття потенціалу вірусних векторів
Вірусно-векторна генна терапія є перспективним напрямком, але до кінця її потенціал ще не визначений. Успіх залежить від інноваційних рішень, які ще довго потрібно вивчати й розробляти.
Пандемія COVID-19 вплинула на розробки, які велися в цій галузі. Варто відзначити, що у сфері вірусно-векторної генної терапії були як успіхи, так і невдачі. Новатори з Ліверпуля теж трудилися над вакцинами проти аденовірусних векторів і зробили свій внесок у пом’якшення руйнівного впливу пандемії. Але були й локальні невдачі – деякі гучні розробки в галузі генної терапії були призупинені, бо виявились недостатньо ефективними й безпечними.
Ця ситуація є досить символічною для вірусно-генної терапії. З одного боку, у напряму доволі хороші перспективи. А з іншого, є певні труднощі, розв’язання яких ще попереду. Для розкриття потенціалу галузі потрібно подолати численні технологічні виклики. Щоб відповісти на них, біотехнологічні та фармацевтичні компанії випробовують безліч технологічних досягнень та інноваційних стратегій. Для компаній, які готові йти в ногу зі швидкими змінами, відкриваються шалені перспективи.
Стан вірусно-векторної генної терапії
Щоб доставити змінені віруси в клітини, вводять певні ДНК-послідовності, які кодують гени, регуляторні РНК, як-от малі інтерференційні РНК (siRNA) або інші терапевтичні речовини. Ця технологія вже давно привертає увагу завдяки своїм потенційним перевагам над традиційними методами.
Багато типів терапевтичних агентів (скажімо, ферменти, антитіла та siRNAs) можуть бути закодовані в послідовностях ДНК, які можна швидко розробити та синтезувати, щойно визначена ціль. Це означає, що як тільки вчені визначають конкретну молекулу або біологічний процес, який потрібно лікувати або регулювати, вони можуть створити відповідні генетичні послідовності для терапії.
Віруси є потужними засобами доставлення цих послідовностей завдяки своїй здатності ефективно проникати в клітини й потенційно отримувати доступ до важкодоступних, високоспецифічних клітин. Вірусна генна терапія дає змогу гнучко лікувати різні патології, від рідкісних моногенних хвороб шляхом заміни генів до поширених полігенних захворювань через контроль експресії генів. Також вони можуть допомагати в профілактиці хвороб через імунізацію.
Центр даних про трансмісивні захворювання
Наприкінці 2023 року стало відомо про ще один новаторський проєкт Ліверпульського університету, який підтримуватиме обмін даними та висновками про трансмісивні хвороби. Це такі хвороби, які передаються через переносників, наприклад комах і кліщів. Цей центр отримав значне фінансування (повідомляється про 1,5 млн фунтів) і має на меті підтримку обміну інформацією між дослідниками та політиками, спрямовану на боротьбу з хворобами, які впливають на стан здоров’я людей, тварин та рослин.
Новостворений центр, який було названо One Health Transport-Borne Diseases Hub, отримав інвестицію від Defra та UK Research and Innovation через Дослідницьку раду з біотехнології та біологічних наук. Університет Ліверпуля є партнером цього центру, але керує ним Імперський коледж Лондона, разом з Інститутом Пірбрайта, Лондонською школою гігієни та тропічної медицини й Британським центром гідрології та екології.
Трансмісивні хвороби включають такі знайомі всім нам проблеми здоров’я, як хвороба Лайма і катаральна лихоманка, а також відносно нові патології – вірус Західного Нілу та вірус Усуту. Проблема полягає в тому, що в наш час переносники з’являються в регіонах, де раніше їх не було. Наприклад, улітку 2023 року Париж стикнувся з лихоманкою денге, яка досі була характерна лише для тропічних регіонів. Тому потенційно в групі ризику є й Великобританія.
Що ж планується зробити?
- Створити швидкий обмін даними про переносників з-поміж людей і тварин.
- Створити інфраструктуру для доступу до потрібних даних.
- Створити мережу дослідників, які б могли підтримувати між собою контакт.
- Оперативно прогнозувати ймовірність поширення захворювань і моделювати ризик виникнення епідемії.
- Розробити вебплатформу для полегшення зв’язків між дослідниками та промисловістю. Це завдання бере на себе ArcTech Innovation.
Як бачимо, новаторські рішення науковців з Ліверпуля дають надію бодай трохи покращити боротьбу з хворобами. У місті є також інші активісти, що допомагають нам бути здоровішими, наприклад Луїза Кенні.