Ліверпуль з його портовим розташуванням, унікальною історією та культурою, створює вкрай сприятливе середовище для митців різного плану, зокрема письменників. Деякі британські автори, відомі в усьому світі, народились у Мерсісайді або провели в регіоні значний час. Немає сумнівів, що місто та побачене тут сильно вплинуло на написані книги й на сам творчий процес. Обговорімо на iliverpool.info, хто саме народився в нашому місті та деякі моменти, пов’язані з життям і діяльністю цих авторів.
Прозаїки
Ліверпуль є рідним містом для цілої низки видатних авторів, про яких потрібно знати всім, хто хоче бути по-справжньому освіченим. Ось кілька прикладів.
Берил Бейнбридж

Берил Бейнбрідж народилась у Ліверпулі в період між світовими війнами (1934 рік). Тоді в економіці міста був відчутний спад, тут панувала бідність. У творах вона часто зображала робітничий клас – персонажів, які були знайомі їй з дитинства, проведеному в Ліверпулі. Часто це моторошні історії, а серед улюблених жанрів письменниці – психологічна фантастика. У творах вона поєднувала гумор, трагічні та абсурдні моменти. Берил померла у 2010 році, ставши національним надбанням. Серед книг, за які Бейнбрідж нагородили, – Every Man for Himself, The Girl in the Polka Dot Dress і The Bottle Factory Outing.
Клайв Баркер
Клайв Баркер відомий перш за все своїми книгами в жанрі жахів і фентезі. На цього письменника теж справило враження дитинство, проведене в Ліверпулі. Деякі події були трагічними, приміром загибель французького парашутиста, яку Клайв спостерігав у 3-річному віці під час авіашоу. Згодом ця смерть (або натяки на неї) нерідко з’являється у творах Баркера. Один із найкрутіших творів автора – Weaveworld (1987), де дія відбувається у фантастичній версії Ліверпуля. Кілька персонажів володіють магічними здібностями, а унікальне міське середовище допомагає формувати сюжет і взаємодію персонажів.
Лін Ендрюс
Лін Ендрюс народилась у Ліверпулі в 1943 році. Письменницьку кар’єру вона почала, коли діти, що в неї народились, ходили до школи, і було трохи вільного часу. Ця видатна жінка написала 34 успішні саги та 1 історичний роман. У творах найчастіше фігурують саме ліверпульські сюжети, тому вони чудово підходять для тих, хто хоче дослідити історію міста, але також вона відмінно розкриває теми взаємин, любові й сімейних цінностей. Серед найвідоміших історій – Liverpool With Love і The House on Lonely Street.
Поль Дю Нуає та інші
Поль Дю Нуає теж народився в Ліверпулі, однак письменницьку кар’єру розпочав після переїзду в Лондон у 18. Він був музичним журналістом, пишучи здебільшого про рок, але створив і чудові публіцистичні книги, які теж пов’язані з музичною темою. Тим, кому вона цікава, варто прочитати його розповідь про історії, які стоять за піснями Джона Леннона, а також такі книги:
- “Зіткнення: сучасні ікони”;
- “Ліверпуль – дивовижне місце”;
- “Розмови з Маккартні”.
Серед інших літераторів-мерсісайдців варто згадати перш за все сценаристів:
- Джефф Янг;
- Леві Тафарі;
- Карла Лейн;
- Алан Бліздейл;
- Френк Коттрелл Бойс;
- Кевін Семпсон.
Поети

Ліверпуль також надихав деяких людей ставати поетом. Хоча, як сказав автор однієї книги,
“у Ліверпулі одну хвилину ти поет, а наступної миті ти говориш про футбол, або купуєш квитки на автобус, або хтось б’є тобі в голову біля пабу”.
Деякі відомі місцеві поети розпочали свою кар’єру з читань у клубах і кафе міста в 1960-х роках. Найбільше визнання приходило до них після публікації в авторитетних виданнях і збірках. Серед них найважливіше місце посідають Адріан Анрі, Роджер Макґоф і Браян Паттен. Вони брали активну участь у культурній сцені Ліверпуля в 1960-х роках і допомагали донести до широкого загалу новий тип поезії.

Цікаво, що ліверпульські поети 20 століття, як правило, походили з робітничого класу, а не з еліти, як було раніше в Англії. Зазначені митці влаштовували свої виступи для того, щоб прищепити простим ліверпульцям любов до поезії, обираючи сцену пабів і клубів, а не бібліотек чи класичних концертних зал.
Дехто з тих творців навіть записував декламування своїх віршів на платівки. Стиль і тематика творів були не зовсім звичайними, особливістю їх також було використання регіонального діалекту або особливих акцентів. Теми, яких торкалися поети, були різноманітними: політика, суспільні події, повсякденні явища. Серед популярних методів художньої виразності виділялись іронія та сарказм. Слухачі, особливо молоді, дивились на це як на розвагу, а не як на нудну класичну поезію, яку викладають у школі.
Це була попсова поезія, але все ж такий факт не можна вважати суто негативним. Таким чином відбувалась своєрідна демократизація мистецтва. Ліверпуль був вільним від впливу Лондона, тому вірші часто складались підкреслено недбало. Думка столичних критиків з приводу їхньої техніки цих митців не турбувала.
Безумовно, улюбленцем публіки можна вважати Анрі, який прожив насичене життя з 1932 до 2000 року, а народився в Біркенгеді. Якщо ж ви шукаєте книжку, яку можна почитати зразки його віршів, то оберіть новаторську антологію The Mersey Sound, видану тиражем понад пів мільйона примірників. Також заслуговує уваги творчість Берлі Догерті, про яку ми писали раніше.
Джерела: