Мерсібіт – це жанр музики, поширений особливо в Ліверпулі 1960-х років. Власне, він вважається типово мерсісайдським, а розвинувся перш за все завдяки гурту “Бітлз”. Усе ж не можна казати, що мерсібіт-сцена існувала лише завдяки знаменитій четвірці. Після неї були й інші гурти й виконавці. Про них і розповідає виставка світлин у музеї Ліверпуля. Далі – на iliverpool.info.
Історія музики по фото
Взагалі історію музики дуже зручно вивчати по фото. Особливо якщо це зображення, які ще ніхто не бачив – ексклюзивні й унікальні. Дійсно, для меломанів це чудова нагода дізнатись більше про улюблений музичний напрям, згадати про гурти, які були популярні, відчути ностальгію.
Виставка за назвою Beyond The Beat є безплатною, а відкрилась у музеї Ліверпуля 29 червня 2024 року. Вона демонструє 16 фотографій, які до цього світ ще не бачив. А кожна така світлина – це ціла історія, яка викликає хвилю емоцій у тих, хто до неї причетний, хай навіть просто як фанат чи слухач.
Фотографії частково пов’язані зі жвавими нічними клубами Ліверпуля тієї несамовитої епохи Merseybeat, що почалася наприкінці 1950-х і продовжилась трохи пізніше, коли про місто говорили в усьому світі. Виставка розповідає про гурти, які претендували на те, щоб зайняти своє місце в шоубізнесі попри те, що вони все одно не могли перевершити The Beatles. Не сказати, що монументальна слава цієї четвірки лише допомагала їм. Ці сміливці мали розуміти, що порівнянь з “Бітлами” їм не уникнути. І вони не боялись, а рішуче торували свій шлях у мистецтві.
Ця невелика добірка світлин взята з архіву Peter Kaye Photography і відображає деякі особливості сцени Merseybeat. По ній видно все – енергетику клубів, ентузіазм натовпу та здатність музикантів завести свою аудиторію. Серед них такі виконавці, як The Yardbirds, The Hollies, Джон Лі Хукер та група Спенсера Девіса. Але також представлені фотографії двох невідомих у наш час гуртів. У майбутньому планується розшукати якусь інформацію про них.
Мерсібіт після The Beatles: що відомо
Деякі міжнародні артисти сподівались грати в Ліверпулі саме на хвилі популярності мерсібіту, сподіваючись отримати лаври продовжувачів жанру. А місцеві гурти мріяли йти по стопах легендарної четвірки. Дехто грав блюз або рок, дехто комбінував ці жанри. Але на них усіх позначився мерсібіт-стиль з його вокальними мелодіями, які виконувались на розспів. Багато хто старався увібрати найкращі риси знаменитої четвірки, але це не означає, що їм бракувало індивідуальності. Якраз навпаки!
Після неймовірного успіху The Beatles і Merseybeat Sound музиканти стали збиратися в клубах на Метью-стріт. Там, зокрема, виступали деякі з найвпливовіших американських блюзових виконавців в історії. На виступах працювала ціла армія фотографів, серед них були Білл Коннелл і Лес Чадвік з ліверпульської студії Peter Kaye Photography. Це допомогло залишити пам’ять про тих представників мерсібіту в історії. Музей Ліверпуля придбав у неї 912 негативів з фотографіями, де задокументовані різні елементи ліверпульського життя, зокрема музичного.
Офіційно вважається, що мерсібіт перестав існувати в середині 1960-х, хоча до цього він буквально захопив весь світ. Стиль ідеально вписався в потреби людей – молоді ліверпульці з робітничого класу дуже якісно переробили ритм-енд-блюз, ду-вап і рок-н-рол, зробивши дещо унікальне. Практично на кожній вулиці можна було чути гітарну музику, бо для післявоєнного міста це була унікальна можливість заробити нормальні гроші, адже зростав рівень безробіття, а інфракструктура занепадала.
Різні пов’язані з жанром зіркові гурти, зокрема Gerry & The Pacemakers, зробили вагомий внесок у світову історію поп-музики. І навіть у 1970-ті відгомін мерсібіту ще жив у серцях меломанів та в акордах ліверпульських гуртів.