Він був воротарем, якого, здавалося, ні перехитрити, ні пробити не можна. Невілл Саутголл – ім’я, яке назавжди залишиться в історії футболу та серцях уболівальників “Евертона”. Це, можна сказати, його легенда № 3 після Діна і Болла. Про воротаря написано багато книг і статей, про нього ходять легенди. Тут, на iliverpool.info, ми не будемо робити максимально детальний огляд, а натомість обговоримо найголовніше про історію великого воротаря з акцентом на його ролі в “Евертоні”.
Дитинство і шлях до великого футболу
Невілл Саутголл народився 16 вересня 1958 року в місті Лландудно, Північний Уельс. Його батьки були звичайними робітниками: тато працював будівельником, а мати – прибиральницею. Це великою мірою сформувало характер нашого героя, який добре розвинув скромність і цілеспрямованість.
У дитинстві Саутголл захоплювався різними видами спорту, але на першому місці був саме футбол. Він займався і грав лише на аматорському рівні, паралельно працюючи вантажником і прибиральником, щоб забезпечувати себе. Професійно футболу змалечку Саутголл не навчався. Але поворотним пунктом було те, що скаути з нижчих англійських ліг помітили талант Невілла.
Перший професійний контракт Саутголл підписав із клубом “Бері”. Тут він одразу показував непогану гру, проте справжній прорив стався після переходу до “Евертона”. Саме там діамантик став сяяти на повну силу.
Кар’єра в “Евертоні”: золота доба воротаря
Саутголл дебютував за “Евертон” у 1981 році. Перші сезони були непростими: юний воротар боровся за місце в стартовому складі. Проте далася в знаки його наполеглива праця на тренуваннях. Саме вона, а не лише природний талант допомогли розвинути виняткову майстерність. А це дозволило стати основним голкіпером команди. У 1984 році “Евертон” здобув Кубок Англії, а Саутголл був одним із тих, хто допоміг досягти успіхів.
Найкращі роки для Саутголла і його клубу припали на середину 1980-х. У сезоні 1984/85 “Евертон” виграв англійський чемпіонат, Кубок кубків УЄФА та знову дійшов до фіналу Кубка Англії. Саутголл став справжнім лідером команди, бо його неймовірна реакція рятувала клуб у найскладніші моменти.
Наприклад, у фіналі Кубка володарів кубків УЄФА проти віденського “Рапіда” сейви Саутголла стали важливим чинником, який допоміг “Евертону” перемогти з рахунком 3:1. Ще одним пам’ятним матчем став двобій із “Ліверпулем” у 1986 році, коли Саутголл показав один із найкращих виступів воротаря за всю історію мерсісайдського дербі. Його гра буквально зводила суперників з розуму, адже пробити такого воротаря було майже неможливо.
У 1990-х, навіть коли результати “Евертона” погіршилися, Саутголл залишався символом стабільності. У 1995 році, безпосередньо перед завершенням кар’єри, він здобув останній великий трофей – Кубок Англії, коли допоміг команді перемогти “Манчестер Юнайтед”.
Загалом Саутголл провів за “Евертон” 751 матч, що залишається рекордним показником для клубу. Протягом двох десятиліть він був капітаном команди й символом надійності.
Риси Саутголла: воротар із блискавичною реакцією і з характером відлюдька
Саутголл мав кілька унікальних рис:
- Виняткова реакція. Він завжди був готовий до найскладнішого удару, роблячи сейви, які часто ставали легендарними.
- Чудовий вибір позиції. Невілл передбачав, як суперник поведеться, яким способом вдарить. І використовував свою інтуїцію, щоб якнайліпше скоротити кут обстрілу та ускладнити задачу гравцю атаки суперника.
- Психологічна стійкість. Саутголл міг залишатися спокійним навіть у найнапруженіші моменти.
- Фізична витривалість. Він був справжнім атлетом, що дозволяло йому грати на високому рівні навіть у зрілому віці.
Невілл Саутголл також виділявся як надзвичайно скромна людина з сильним характером. Він не любив зайвої уваги, був трохи відлюдькуватим та рідко давав інтерв’ю, бо просто не прагнув слави. Але партнери завжди знали, що мають надійний тил. Голкіпер “Евертона” прагнув досконалості та завжди брав на себе відповідальність за результат.
Досягнення і вшанування легенди
Про 751 матч в “Евертоні” ми вже казали. Однак цінні не стільки ігри, скільки титули. За свою кар’єру Саутголл виграв:
- 2 чемпіонати Англії (1984/85, 1986/87);
- 2 Кубки Англії (1984, 1995);
- Кубок кубків УЄФА (1985).
У 1995 році Саутголл став найстаршим гравцем, який виграв Кубок Англії, довівши, що справжня майстерність воротаря з часом тільки зростає, принаймні років до 40. Його внесок у розвиток “Евертона” настільки великий, що вболівальники досі називають Невілла найкращим воротарем в історії клубу. Крім того, цей обдарований гравець став членом Зали слави англійського футболу, а це означає, що його приклад майстерності надихає нові покоління.
Також Невілл залишив слід поза межами поля. Це виявилося, зокрема, в тому, що він став автором автобіографії, де ділиться унікальною історією свого успіху. Але є ще один несподіваний (як для “відлюдька”) факт. Саутголл займався також благодійною діяльністю та мав активну громадянську позицію.